“Школа випереджаючої освіти для сталого розвитку –  стабільне майбутнє України”

 Становлення дошкілля

В 60-ті роки в селі була велика потреба в робочих руках. Доводилося колгоспникам працювати від самого ранку до пізньої ночі, а в пору збирання врожаю працювали навіть вночі. Молодим мамам не було куди подіти своїх дітей, тому було вирішено відкрити дитячий садочок в сільській хаті. Було відкрито різновікову групу (дітки були і до 1 рочку). Завідуючими цього садочку були: Головач Надія, Акастьолова Зінаїда, Полєшко Любов. Доглядали дітей Дурас Ольга, Коб’якова Ніна, Лапець Валентина, Євтухович Ніна, Хромова Раїса. Готували смачні обіди кухарі: Лазаренко Василина, Чернецька Пелагея (Параска), Закоржевська Людмила.

В 80-ті роки в селі велося активно будівництво житлових будинків. Молодим сім’ям надавали житло на виплату на 25 років. Так з’явилася в селі Миропіль вулиця Молодіжна. Кожна сім’я мала по двоє-троє діток, так виникла потреба будувати новий дитячий садочок.

Так в кінці села виросла нова сучасна (на той час) будівля дитячого садочку. Просторі ігрові кімнати, спальні, туалети, окремий харчоблок, пральня, котельня – все відповідало вимогам часу.

В новому садочку було дві вікові групи: молодша та старша. Наповнюваність була достатньою (близько 20 діток відвідувало щодня кожну групу). Завідуючими були Азарова Наталія, Муха  Любов. Кухарем була Донченко Тетяна Степанівна. Вихователями були: Передрій Михайлина, Болюбаш Наталія, Веренкевич Людмила. Нянями були: Лапець Валентина, Євтухович Ніна, Коб’якова Ніна, Хромова Людмила. Пралею працювала Галай Тетяна.

В 90-ті роки, коли почали розпадатися колгоспи, за відсутності належного фінансування, дитячий садок припинив свою роботу. Це було в 1999р. Будівля збереглася, але використовується не за призначенням, а знаходиться в оренді в ТОВ «Меркурій-Миропіль».

 Становлення освіти.

«Минуле не відходить

 беззастережно і назавжди,

а лишає глибокий слід в дні сьогоднішнім

 і багато в чому визначає день завтрашній…»

Ж.Руссо

        Важливість і значимість цих слів ми відчуваємо все більше і більше. Минуле все далі відходить від нас. Майже не залишилося людей того покоління , що починало, будувало, розвивало суспільство у XIX столітті.

З кожним днем все меншає очевидців тих важливих подій, що відбувалися у нашій державі. Одна з таких розвідок юних істориків нашої школи – це становлення освіти у нашому мікрорайоні.

Села Миколо-Мусіївка, Кашкарівка, Олександрівка, Миропіль відносилися до Миропільської сільської ради, а після 50-х років – до Дзержинівської сільської ради. Один з найбільших було с.Миколо-Мусіївка. Село віддалене від залізничної дороги, від великих міст.

  У 1911 році в селі Миколо-Мусіївка була відкрита земська початкова школа. В 1930 році початкові школи були в селах Кашкарівка, Олександрівка, Миропіль, а в селі Миколо-Мусіївка існувала восьмирічна школа до 1965р.Будівля її, напівзруйнована є і тепер, та учні уже не навчаються у ній.

1966рік. Початкова школа в с.Олександрівка. Після занять вчителі відпочивають Чекурда Н.О(завуч), Герасимчук К.А.,

Чорноіван Л.П.,Ткачова Л.М.,

Косенко Н.В.

Зі спогадів жительки цього села учениці Юдіної Л.М.

«В 1976 р. навчалися в школі 2 учнів1 класу і 2 учнів 2 класу. Школа в с.Олександрівка працювала до 1978 р.»

  Учні Кашкарівської семирічної школи з педагогічним колективом:

Брехер(директор),

вчителі: Вакульчук, Полянський, Булах Агнеса Едуардівна.

Із спогадів жительки села Миколо-Мусіївка Донцової (Донченко) Олени Яківни, що народилася в 1924 році і проживала в селі Миколо-Мусіївка до 1945 року.

    «У 1932 році я пішла навчатися у 1 клас Миколо-Мусіївської школи. Це була початкова 4-х річна школа. Директором школи був Человань Іван Іванович, його дружина Анна Хомівна була учитель.

 Удвох вони вели початкові класи. У школі була сувора дисципліна. Зі мною вчилися Чабаненко Іван, Передерій Володимир, Афанасьєва Ліда, Близнюк Поля і Оля, Чекурда Степан, Колесникова Катя. Потім ми навчалися у Кашкарівській семирічці та в 1941 році закінчили Лошкарівську СШ. Хлопці одразу після випускного, разом з класним керівником, пішли у військкомат, а ми, дівчата - по домівкам, дехто пішли теж на фронт.

      Так, Володимир Передерій у війну був льотчиком. Після війни закінчив Нікопольське педучилище, працював учителем, а потім завідуючим районо у Нікопольському районі.

 Іван Чабаненко теж був льотчиком, так і залишився військовим, жив у місті Запоріжжі.

    Ліда Афанасьєва була розвідницею, а після війни працювала вчителем російської мови.

    Катя Колесникова закінчила сільськогосподарську академію. А я, Донченко Олена, у 1945 році, як комсомолка, була направлена на роботу у Львівську область, там закінчила педучилище і працювала учителем початкових класів (російських) для дітей військових. Там і прожила усе своє життя».

     Після війни школа стає 7-ми річною. Як згадує Мироненко (Таран) Ольга Іванівна, у школу вона пішла у 1948 році. Її однокласниками були Головатий В.С. – проживає в селі Миропіль, закінчив Нікопольський сільськогосподарський технікум, працював у колгоспі ім.Ватутіна головним інженером, заступником голови колгоспу.

   Шокотько Марія – проживає в Красноармійці.

 Муха (Дробот) Галина – все своє життя пропрацювала техпрацівником Миколо-Мусіївської та Миропільської НСШ.

 1953-1954 н.рр. Директором школи був Передерій Володимир Іванович, викладав історію,

 Карпенко Андрій Гнатович – зоологію та географію,

Чекурда Надія Олексіївна – німецьку мову,

 Монастирна Євдокія Михайлівна – українську мову і літературу,

 Карпенко Надія Петрівна – математику.

Багато учнів з Миколо-Мусіївки і навколишніх сіл закінчили Миколо-Мусіївську 7-ми річку, а потім 8-ми річку.

    Як згадують учні, школа їм дуже подобалася, здавалася найкращою. Багато і вчителів працювало в цій школі, але постійно жили і працювали подружжя Карпенків, Чекурда Н.О., Монастирська Є.М.

1959-1960рр.

Педколектив Миколо-Мусіївської школи:

Карпенко Андрій Гнатович-директор школи,вчитель хімії і біології,

Карпенко Надія Петрівна-учитель математики,

Чекурда Надія Олексіївна-учитель російської мови та літератури,

Монастирна ЄвдокіяМихайлівна-учитель української мови та літератури,

Новикова Євдокія Олексіївна-учитель початкових класів,

Шевченко Надія та Лугівська Людмила -техпрацівниці.

1960-1961н.р. Канцелярія Миколо-Мусіївської школи.

Арнольд Іванович-учитель малювання та географії,

Чекурда Надія Олексіївна-учитель російської мови та літератури,

старша вожата Раїса Леонідівна Маклакова.

1961-1962 н.р. Урочиста лінійка.

Учнів 5 класу

Миколо-Мусіївської

школи приймають в піонери.

1962 рік. Вчителі  на подвір’ї Миколо-Мусіївської школи:

Полторацький А.І.-вчитель географії та малювання,

Чекурда Н.О.-вчитель російської мови та літератури, Монастирна Є.М.  -вчительукр.мови та літератури, Карпенко А.Г.-директор школи,

Маклакова Р.Л.-піонервожата,

Федір Федорович - вчитель фізичного виховання. 

                                                                                                     1963 рік.

Вчителі

Чорноіван Л.П,

Чекурда Н.О., Сівцов М.П. та учень5 кл. Білецький Сергій йдуть з радісним настроєм вранці до Миколо-Мусіївської школи.

У   1964році у Миколо –Мусіївській школі працювали такі вчителі:  Косенко Надія Василівна - учитель української мови та літератури,

Герасимчук  К.А.- учитель математики, Чорноіван Людмила Петрівна – учитель німецької мови та географії,

Карпенко Андрій Гнатович-директор школи,

        Ткачова Л.М.- учитель історії,

Грипа Володимир Григорович- піонервожатий,

        Чекурда Надія Олексіївна- учитель російської мови та літератури.

1965 рік.

На польових роботах учні разом з вчителем

 Чекурдою Н.О.

1965-1966 н.р.

Миколо-Мусіївська початкова школа. Учні 2 і 4 класів з класоводом

Карпенко Надією Петрівною.

1966-1967 н.р. Миколо-Мусіївська початкова школа.

Учні 1- 4 класів з класоводом Карпенко Надією Петрівною.

 В 1974 – 1975 роках Миколо-Мусіївська школа перестає існувати, бо учні

1 – 4 класів були переведені навчатися у Миропільську НСШ.

    З 25 жовтня 1965 року   Миропільська школа зібрала в своїх стінах учнів 1-8 класів. Для здійснення всеобучу дорослого населення, яке не мало змогу одержати середню освіту при Миропільській НСШ працював консультпункт по заочному навчанню.

 Раніше, в приміщені, де відкрилась школа, був сільський клуб і сільрада.

    Першим директором Миропільської НСШ був Карпенко Андрій Гнатович. Школа була восьмирічною. Учителем географії була в ті роки Косенко Надія Василівна, російської мови – Чекурда Надія Олексіївна, історію викладав Сівцов Микола Пилипович, учителем фізики і креслення був Вишнивецький Олександр Васильович.

    У 1967 – 1968 роках біля школи був насаджений сад, який доглядали учні, під керівництвом директора школи.

     З роками школа оновлювалась, оновлювався і учительський колектив. На зміну учителям, які покидали стіни школи, приходили інші.

     У 1975 – 1976 роках учителі працювали у такому складі :

 Карпенко Андрій Гнатонович, Смолій Євдокія Олексіївна, Воронін Анатолій Іванович, Головата Лариса Борисівна, Шликова Любов Миколаївна, Чекурда Надія Олексіївна, Дердієнко Юрій Олексійович, Федько Любов Олександрівна.

1984 рік.

 Миропільська школа.

Свято Останнього дзвоника.

Багато в чому рівень розвитку школи залежить від директора. Він відповідає за добірку кадрів, за представлення школи в органах управління, на підприємствах. Йому доводиться розробляти напрямки розвитку школи, вирішувати фінансові питання й питання матеріального постачання. Керівник школи зобов’язаний бути гарним учителем, психологом, любити дітей і бути зразком у спілкуванні зі співробітниками, батьками й учнями, якщо залишиться час просто жити.

Керівництво Миропільської НСШ здійснювали:

1965 – 1971 рр. директором школи працював Карпенко Андрій Гнатович

1972 – 1979 рр. директором школи працював Воронін Анатолій Іванович

1980 – 1992 рр. директором школи працювала Литвиненко Катерина Олексіївна

1993 -2009рр. директором школи працювала Федько Любов Олександрівна.

З 2009року по 2016 рік директором школи працювала Федько Тетяна Іванівна

з 2016 року по 2017рік директором школи працювала Федько Тетяна Вікторівна

З 2017 року директором школи працює Продченко Віта Олександрівна